(в думках)

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

* * *

1) розум, -му муж.

2) чаще мн. (общественная мысль) розум, -му муж.

(грамадская) свядомасць, грамадская думка

(общество) грамадства, -ва ср.

(люди) людзі, -дзей ед. нет

3) (мыслитель) розум, -му муж.

1) згоджуватися, погоджуватися; сходитися в думках (з — with, to)

2) домовлятися (про — on, upon)

3) давати згоду

4) ладити, жити в злагоді

5) відповідати (чомусь), гармоніювати (з чимсь — with)

6) бути корисним (підхожим)

7) бути до душі

8) грам. узгоджуватися

9) упорядковувати, доводити до ладу

* * *

1) погоджуватися; домовлятися; сходитися в думках; умовлятися, змовлятися, домовлятися; розм.. вирішено!, по руках!

2) погоджуватися, давати згоду

3) погоджувати; схвалювати; затверджувати, схвалювати

4) ладити, уживатися, жити в злагоді

5) відповідати, гармоніювати, не суперечити

6) звич. із запереч. бути корисним, підходящим

7) гpaм. узгоджуватися

1) що має каюти (про судно)

2) що живе в тісноті, в обмеженому просторі

3) зв'язаний, невільний (в думках, вчинках тощо)

* * *

1) який має каюти та ін. [див. cabin1]

2) стиснений, щільний та ін. [див. cabin2]

3) зв'язаний, обмежений у діях, думках

1) відрізнятися; різнитися; відрізняти

2) не погоджуватися, розходитися в думках

3) сперечатися, сваритися

* * *

1) відрізнятися; вирізнятися; відрізняти; розрізняти, вирізняти

2) розходитися в думках, не погоджуватися; сперечатися, сваритися

1) розходитися в думках, не погоджуватися

2) не відповідати, суперечити, різнитися

3) сперечатися, сваритися

4) не давати згоди (на щось — to, with)

5) не сходитися, не збігатися; суперечити одне одному

6) бути протипоказаним (шкідливим); погано впливати

* * *

1) розходитися, не відповідати; суперечити

2) розходитися в думках, не погоджуватися; сперечатися, сваритися

3) (to, with) не давати згоди

4) ( with) бути протипоказаним, шкідливим; погано впливати

1) відмінність, різниця, розходження, невідповідність; суперечність, протиріччя

2) розходження в думках, незгода; полеміка

3) суперечка, спір, розлад; чвари, сварка

4) неприємність, непорозуміння

* * *

1) розходження, розбіжність, невідповідність; суперечність

2) розбіжність у думках, незгода; полеміка; суперечка, сварка, розбрат

3) протипоказання (їжі, клімату)

4) неприємність, непорозуміння; чвари

1) незгода, розлад, розбіжність

2) шум, безладні звуки

3) муз. дисонанс, немилозвучність

1) розходитися в думках; не погоджуватися

2) не відповідати, не гармоніювати

3) муз. звучати дисонансом

* * *

1) розбіжність; розлад, незгода

2) шум, нестройні звуки

3) мyз. немилозвучність, дисонанс

1) розходитися ( у думках); не погоджуватися

2) не відповідати, не гармоніювати

3) мyз. звучати дисонансом

1. n

1) розбіжність у поглядах, незгода, особлива думка (члена суду)

2) відмова від згоди

3) церк. сектантство, розкол

2. v

1) розходитися в думках (поглядах); не погоджуватися; заперечувати

2) церк. відходити від поглядів ортодоксальної церкви, бути розкольником

* * *

1) розбіжність у поглядах; інакомислення

2) незгода; відмова дати згоду

3) цepк. розкол; сектантство

1) розходитися в думках, не погоджуватися; заперечувати

2) цepк. відступати від поглядів ортодоксальної церкви, бути розкольником

1. n

1) інакомислячий

2) церк. дисидент; сектант

2. adj

1) незгодний; що розходиться з іншими в думках; інакомислячий

2) церк. сектантський, дисидентський

* * *

1) дисидент, інакомислячий

2) цepк. дисидент, сектант

1) незгодний; який розходиться з іншими в думках, дисидентський, інакомислячий

2) цepк. сектантський

1) розходження, розгалуження; поділ навпіл (надвоє), роздвоєння

2) роздоріжжя, розвилка

3) розбіжність у думках

* * *

1) розходження; розбіжність, розгалуження; розподіл надвоє, роздвоєння

2) розвилка ( доріг)

3) розбіжність у думках

1. n

1) розм. поділ, розділення

2) амер. вододіл

2. v

1) ділити (ся); розділяти (ся)

2) розбиватися на частини

3) мат. ділити (на — by)

4) ділитися без остачі

5) класифікувати, підрозділяти

6) відділяти, відокремлювати; відрізати, відривати

7) викликати незгоду (розходження в думках); виявляти незгоду

8) голосувати; ставити на голосування; проводити голосування

9) поділятися на групи під час голосування

10) градуювати, наносити поділ на шкалу

* * *

1) вододіл; границя, кордон, рубіж

2) поділ; розподіл

1) ділити, розділяти; ділитися, розбиватися на частини

2) мaт. ділити, здійснювати ділення; бути дільником; ділити без залишку

3) класифікувати; підрозділяти

4) відокремлювати; відрізати; відривати; відокремлювати, служити перешкодою

5) розподіляти (прибуток, роботу); робити поділ; ділитися ( чим-небудь з ким-небудь); розосереджувати ( увагу)

6) викликати суперечності, розбіжності; розходитися в думках, виявляти розбіжності

7) голосувати, ставити на голосування, проводити голосування; розділяти на групи при голосуванні; викликати розподіл голосів

8) cпeц. градуювати, наносити поділки на шкалу

9) тex. подрібнювати, диспергувати

1) розділений, поділений; відокремлений

2) розподілений

3) що розходиться в думках

4) тех. складений; рознімний; секційний

5) градуйований

* * *

1) розділений на частини

2) розподілений, розділений

3) розбіжний у думках, який виявляє розбіжності

4) тex. складовий; рознімний; секційний; парціальний; подрібнений, диспергований

5) cпeц. градуйований

1) поділ; розділення

2) розподіл; роздача

3) мат. ділення

4) розбіжність, незгода; розбіжність у думках

5) голосування; розподіл голосів під час голосування

6) класифікація, розподілення

7) зоол. відділ

8) бот. тип

9) категорія, підрозділ; відділ, розділ; сектор

10) тех. відсік

11) перегородка, бар'єр

12) межа, кордон

13) округ

14) юр. відділення, контора

15) військ. дивізія; дивізіон

* * *

1) розподіл; поділ

2) розподіл; роздача

3) мaт. ділення

4) розбіжності, розбіжність у думках; розбрат

5) голосування; розподіл голосів під час голосування

6) класифікація, розподіл; зooл. відділ ( класифікаційна одиниця); бoт. тип; cпopт. місце

7) категорія, підрозділ; відділ, розділ; сектор; тex. відсік

8) перегородка, бар'єр; межа, границя

9) округ

10) aмep. відділення ( кілька факультетів)

11) юp. відділення, відділ, контора; cпeц. відділ

12) cпeц. поділка ( шкали); ціна поділки

13) вiйcьк. дивізія

14) мop. дивізіон

15) тex. подрібнювання, диспергування

1. n

1) частина; частка

2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справа

3) том, частина книги; серія

4) звич. pl частина тіла, орган, член

5) роль; значення

6) бік, сторона

7) звич. pl край, місцевість

8) юр. сторона (у процесі)

9) pl здібності

10) група, фракція

11) амер. проділ (у волоссі)

12) муз. партія, голос

13) архт. 1/30 частина модуля

14) грам. форма, частина

2. adv

частково, почасти

3. v

1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати

2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися

3) розлучати (ся), розставатися

4) рознімати, розбороняти

5) розчісувати на проділ (волосся)

6) відрізняти, виділяти

7) платити

8) умирати

9) мор. зриватися з якоря

* * *

1) частина, частка

2) участь ( у роботі); обов'язок, справа; зобов'язання

3) частина ( книги), том; серія

4) pl частина тіла, орган, член

5) роль ( актора); роль, значення

6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)

7) pl край, місцевість

8) pl; icт. здібності

9) cл. проділ у волоссі

10) гpaм. частина, форма

11) тex. деталь, частина

12) мyз. партія, голос

13) apxiт. 1/30 частина модуля

1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися

2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися

3) рознімати

4) розчісувати на проділ ( волосся)

5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)

6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити

7) умирати

8) icт. ділити ( між ким-небудь)

9) мop. зриватися з якоря

1. n

1) розколювання; розщеплювання

2) поздовжня тріщина (щілина); розколина; проріз

3) розрив, розкол

4) лубок (для плетіння кошиків)

5) розм. півпорції спиртного

6) півпляшки (пляшечка) газованої (мінеральної) води

7) амер. тріска; скалка

8) шар шкіри

9) грань, фасет (на склі)

10) гірн. пачка

11) ел. розгалуження

12) pl спорт. шпагат (гімнастика)

13) амер. спліт (солодка страва з фруктів, морозива, горіхів)

14) розм. донощик; детектив, сищик

15) амер., розм. частка у видобутку

16) розм. розрізана здобна булочка з варенням

2. adj

1) розщеплений, розколотий; розбитий

2) поділений, розділений; роздрібнений

3. v (past і p.p. split)

1) розколювати; розщеплювати

2) розколюватися; розщеплюватися; тріскатися; розбиватися

3) розбивати, руйнувати

4) ділити на частини, розподіляти (звич. split up)

5) поділитися (з кимсь — with)

6) ділитися на частини, розпадатися

7) хім. розкладати на компоненти

8) розм. сваритися; розходитися в думках

9) розм. видавати, доносити, стати донощиком; розколотися

10) розводити (спиртне)

11) двоїти шкіру

* * *

1) розколювання; розщеплення

2) ( поздовжня) тріщина, щілина; ущелина; проріз

3) розрив, розкол; частина, фракція, т. п. яка відпала, відкололася; ( розкольницька) секта

4) луб, лубок ( для плетіння кошиків)

5) півпорції спиртного; маленька пляшка мінеральної або газованої води

6) див. split ticket

7) cл. тріска, скіпа

8) тeкcт. зуб бердо

9) шар шкіри

10) грань, фасет ( на склі)

11) гipн. пачка ( вугілля або пласта)

12) eл. розщепленість

13) часто pl; cпopт. шпагат ( гімнастика)

14) "спліт" ( солодка страва з розрізаних навпіл фруктів з горіхами е морозивом зверху)

1) розбитий, розколотий; розщеплений

2) розділений

3) лic. колотий

1) розщеплювати; розколювати, відколювати, відокремлювати ( split off)

2) розбивати, руйнувати; розбиватися

3) ділити на частини, розподіляти ( split up); ( with) поділитися ( з ким-небудь)

4) ( split up) ділитися на частини, розпадатися; розділятися, розколюватися; розійтися, розлучитися

5) сваритися, розходитися в думках

6) розколоти, викликати розкол; розколотися, втратити єдність

7) cл. піти, забратися; дезертирувати; утекти

8) cл. (on) видавати; доносити, стати донощиком

9) розбавляти ( спиртне)

10) шкір. двоїти шкіру

11) гipн. скорочувати пробу

12) xiм. розкладатися, розщеплюватися; розщеплювати, розкладати на компоненти

1) транспортування, перевезення

2) засоби сполучення

3) транспортний літак

4) мор. військовий транспорт

5) часто pl сильна емоція; вибух почуття

6) каторжник; засланець

1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщувати

2) сповнювати жахом (радістю тощо)

3) висилати на каторгу, виганяти

* * *

1) транспорт, засоби повідомлення

2) перевезення, транспортування; транспорт

3) машина, автомобіль

4) часто pl сильна емоція; порив ( почуття); a transport of joy [of horror, of rage, of delight] радість [жах, гнів, захоплення]

5) засланець, каторжник

6) cпeц. перенесення (тепло, маси)

7) протяжка

1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщати

2) pass доводити до стану захоплення, жаху

3) pass засилати на каторгу, висилати, відправляти в силку

4) протягувати ( стрічку)

5) дiaл. переводити ( священика на інше місце)fff; переносити ( прихід)

1) транспорт, засоби повідомлення

2) перевезення, транспортування; транспорт

3) машина, автомобіль

4) часто pl сильна емоція; порив ( почуття); a transport of joy [of horror, of rage, of delight] радість [жах, гнів, захоплення]

5) засланець, каторжник

6) cпeц. перенесення (тепло, маси)

7) протяжка

1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщати

2) pass доводити до стану захоплення, жаху

3) pass засилати на каторгу, висилати, відправляти в силку

4) протягувати ( стрічку)

5) дiaл. переводити ( священика на інше місце)fff; переносити ( прихід)

* * *

жен. думка, -кі жен.

(мышление — ещё) мысль, род. мыслі жен., мн. мыслі, - ляў, мысленне, -ння ср., мышленне, -ння ср.

1. відрізнятися, розрізнятися

2. розходитися у думках, не погоджуватися

- to agree to differ облишити спроби переконати один одного; залишитися зі своєю думкою

- to differ from/ with smbd. не погоджуватися з кимсь, заперечувати чиюсь думку

- to differ in opinion розходитися у думках